Як евакуюють тварин з прифронтових зон Запорізької області

З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну кількість бездомних і покинутих тварин збільшилась. Через інтенсивні обстріли покинуті домашні улюбленці отримують поранення або гинуть. Керівник зоозахисної організації "Служба захисту тварин "Шанс" Юрій Ковбаса разом зі своєю командою вивозить із прифронтових населених пунктів Запорізької області покинутих тварин.

За словами зоозахисника, кількість покинутих тварин збільшилась майже вдвічі. Це переважно собаки. У запорізький притулок "Шанс" протягом повномасштабного вторгнення привезено близько 400 тварин. Частину з них відправили на перетримку. Нині у "Шансі" перебуває близько 250 домашніх улюбленців, про це він розповів проєкту Радіо Свобода "Новини Приазовʼя".

Зараз все найоперативніше у нашому Telegram-каналі. Підписуйтесь, щоб бути в курсі найважливішої інформації

Повідомляється, що зоозахисна організація з перших днів війни їздить у прифронтові населені пункти. Переважно це Запорізька область: Гуляйполе, Оріхів, Новоданилівка, Мала Токмачка, Новопавлівка, Новоандріївка тощо. Люди самі телефонують з проханням вивезти собак, яких лишили господарі. Деяким тваринам знаходять місце перетримки, деяких залишають в себе.

Юрій Ковбаса зазначає, що перший виїзд неподалік від лінії фронту був за собакою, якого евакуйовували з Гуляйполя.

- Жінка з Гуляйполя виїхала, але вдома, у приватному секторі, лишила прив’язаного великого собаку. Певний час його годували сусіди. Одного разу пес зняв нашийник, бігав по двору та стрибав на сітку-рабицю, яка межувала з сусідами. І вони почали боятися. Зателефонували нам, розповіли, що господарка не приїде і не буде доглядати за твариною. У випадку, якщо собака перестрибне паркан, то його вб’ють. Ми приїхали та прив'язали собаку. Згодом сусіди відмовилися доглядати за псом через часті обстріли та небезпеку пересування. Тому тварину вивезли й тепер він живе у власника притулку, - розповів чоловік.

В організації згадують, як евакуювали із Преображенки (Пологівський район) песика, який жив сам пів року, бо з початком повномасштабної війни господарі його покинули.

Песик жив пів року сам, с початком повномасштабної війни господарі його покинули

Волонтер згадує, як після інформації щодо підриву Запорізької АЕС люди виїжджали та просили забрати тварину собі на деякий час.

- Одна жінка хотіла прилаштувати до мене собаку на два місяці. На моє запитання "У зв’язку з чим?", відповіла, що окупанти планують підірвати ЗАЕС, тому вона хоче виїхати на 1-2 місяці, а потім повернутися і забрати тварину. І знову діалог:

- Собаку лишаєте на смерть?

- Ми ж у вас залишаємо.

-Тобто не на смерть, а мені.

Я запитав:

- А чи не думали, що може так статися, що ви повернетеся, а не буде кого забирати? І не буде в кого забирати...

Жінка поклала слухавку. І це був не одиничний випадок.

Із прифронтової зони керівнику зоозахисної групи "Шанс" часто доводилося забирати доволі виснажених собак і рятувати їх від смерті.

- У Новоданилівці господарі виїхали та залишили собак на сусідку. Коли почалися інтенсивні обстріли населеного пункту, жінка повідомила, що теж збирається їхати, тому нікому буде годувати собак. Ми зв’язалися з господарями щодо порятунку тварин, оскільки вони не планували повертатися. Чоловік сказав, щоб вівчарку не чіпали, а ротвейлера забрали, бо він старий і помирає. По приїзду сусідка розповіла, що вівчарку годувала, а ось ротвейлера – ні, бо він далеко прив’язаний. Зайшовши у двір, побачили ледь живого пса. Його довелося обережно діставати з будки, повантажили в автівку і привезли до притулку. Зараз собака живе у мене. Вівчарку простерилізували, - згадує чоловік.

Юрій Ковбаса розповідає, що ще одного песика також забирали з Гуляйполя, де прямо перед двором розірвався снаряд і уламком тварині зчесало губу аж до зубів.

Керівник зоозахисної групи "Шанс" зазначив, що найбільші труднощі, з якими стикаються волонтери – це ракетні обстріли, бо засобів захисту не вистачає.

- Нещодавно жінка з Малої Токмачки повідомила, що її собаку вкусив кліщ і почався піроплазмоз. Він вже аж пожовтів. По дорозі ми пробили колесо. Як тільки став його замінювати, почалися обстріли. Жінка знову телефонувала та через сльози просила допомогу. Ми намагалися швидше все відремонтувати. Мабуть, у цей момент нас помітили розвідувальні дрони, тому знову сталися вибухи. Ймовірно, це місце було пристріляне. Коли я пригальмував, поряд "прилетіло" і машину добре струснуло. Відчули запах тротилу. Добре, що уламки вище "пішли". Ми все ж забрали у жінки собаку. А на шляху до Запоріжжя підібрали ще одного, - розповів Юрій.

Пес, якого евакуювали з Малої Токмачки

Тварин, якими опікується "Шанс", лікують і годують за благодійні кошти. Вони, як повідомив волонтер, надходять до організації від небайдужих громадян. Про свою діяльність та потреби повідомляють переважно через соцмережі – таким чином вдається зібрати гроші на пальне та корм. Юрій Ковбаса каже, що небайдужих до тварин в Україні ще вистачає.

Будьте в курсі останніх новин – підписуйтесь на наші сторінки в Instagram, Viber і Facebook.  Також ви можете знайти попутників або водіїв в чаті "Запоріжжя, підвези" або просто поспілкуватися на будь-які теми в Viber–чаті.