Мер розповів, як почалася війна у Мелітополі і що з ним робили у полоні

Мер Мелітополя дав велике інтерв'ю, в якому розповів, як для нього почалася війна і що з ним відбувалося в полоні.

Як почалася війна для Федорова

Так, в інтерв'ю Дмитру Гордону мер Іван Федоров розповів, що близько 04:30 24 лютого 2022 року йому зателефонував мешканець міста, який мешкав поблизу військової частини в Мелітополі.

- Він каже – почалася війна. Спросоння я, звісно, кажу – це грім, треба спати далі. Вимикаючи телефон, буквально за секунду дзвонить черговий виконкому і каже, що ракетний приліт по тій ж військовій частині, – згадує Федоров.

Першу нараду провели о 05:30. Страху у мера не було. За його словами, йому потрібні були чіткі інструкції від військових про те, що робити, тому що до цього він займався управлінням господарської частини, а от обороною міста – на той момент ще ні.

Зараз все найоперативніше у нашому Telegram-каналі. Підписуйтесь, щоб бути в курсі найважливішої інформації

Як російські військові потрапили до Мелітополя

Відповіді на запитання – як російські військові потрапили до міста – Федоров поки не має. Він упевнений, що це стане відомо після війни.

Мер розповів, що в перші дні війни великої кількості російських танків у місті не було, вони обійшли навколо міста та взяли його в оточення. Єдиний серйозний день боїв – 25 лютого. Тоді українські танки із нацгвардійцями зайшли до Мелітополя. Усього було 12 танків і сили не були рівними. З боку Криму їхали тисячі одиниць важкого озброєння, з нашого боку – 12 танків.

Що відбувалося у місті у перші дні окупації

У місті постійно були вибухи, виходила з ладу інфраструктура – електрика, вода та інше. Зникав зв'язок. У Мелітополі було близько 150 тисяч мешканців і завдання стояло – все відновити, щоби все функціонувало.

- Що таке звичайна робота мером – зранку приїхав на роботу, доповіли про ситуацію, ухвалено рішення, стратегічне планування, виконання завдань. А тут ти приїжджаєш і не розумієш, що на тебе чекає, – сказав мер.

Тоді люди почали поступово виїжджати із міста, але пробок не було. З третього дня тисячі мешканців почали виходити на мітинги.

- Місто не те, що не здалося. Місто показало своє справжнє українське обличчя, тим самим розчарувавши ворогів, – сказав Федоров.

На переконання мера, українським військовим допоміг зупинити просування росіян у тих межах цивільний опір півдня країни (Мелітополя, Херсона, Енергодару, Бердянська) та військовий опір Маріуполя, Азовсталі. Інакше окупанти могли зайти углиб країни.

– Для них це був розрив шаблонів. У них у методичці написано: ми заходимо до Мелітополя, нас зустрічають хлібом-сіллю, мер каже: "Я ваш навіки". А вони бачать, як мер каже: "Якщо український прапор висить – я працюю, якщо не висить – я не працюю". А городяни кажуть: "Пішли геть звідси" і живою силою зупиняють танки, – каже мер Мелітополя.

За його словами, у перші дні росіяни хотіли організувати кримський сценарій. Вони стояли, нікого не чіпали. А з третього дня окупації почалися мітинги та російські військові почали стріляти по людях. Двоїх поранено, їх відвезли до лікарні.

– Вони не могли вирішувати питання. Ми відключали їм воду там, де вони були. Сміття за ними не вивозили. Вони не могли нічого зрозуміти. Вони зайшли із планом сісти на все готове, – згадує мер.

Окупанти не думали, що мер не підтримає їхню точку зору. Вони були "впевнені" у всіх мерах південного сходу. Але так не сталося.

Як викрали мера Мелітополя Івана Федорова і що відбувалося у полоні

З третього дня окупації мерія розмістила свій офіс у ДК Шевченка. Одного дня приблизно о 15:00 туди прийшли російські військові. Федоров вийшов і побачив близько 10 окупантів, які показали ухвалу Донецького прокурора. У ньому написано, що мер нібито фінансував "Правий сектор" із 2014 року. Було ухвалено рішення везти його до Донецька. Федорову зв'язали руки, одягли мішок на голову та відвезли.

- Так як я дуже добре знаю місто, сівши в машину я почав рахувати повороти, щоб зрозуміти де я перебуваю. Мене привезли до Мелітопольського СІЗО. Цікавий факт про Мелітопольське СІЗО. Начальник на той момент ГУ МВС у Запорізькій області багато разів звертався про те, щоб ми зробили опалення у Мелітопольському СІЗО, інакше взимку йому доводеться возити ув'язнених у Запоріжжя. Ми зробили. Тому коли мене заводили в камеру, я побачив там нові батареї і чітко підтвердив для себе, де я перебуваю, – каже Федоров.

Від мера вимагали підписати папери про те, що він залишає посаду і звільняє свого заступника. Натомість він мав призначити своєю заступницею Галину Данильченко і покласти на неї обов'язки мера.

Перед Федоровим поклали папери та повідомили, що після підписання вони повідомлять про це керівництву і він буде вільний. Мер запитав, чи вони розуміють, що за законом мер не може піти з посади, адже це рішення приймає міськрада. У відповідь вони сказали, що Федоров "нічого не розуміє у законодавстві" і щоб він підписував.

Мер підписав усі чотири папери. Окупанти забрали їх і залишили Федорова зі зв'язаними руками в камері, куди не заходив ніхто приблизно 25 годин.

Міський голова розповів, що в полоні його не били, але в сусідніх камерах він чув, як людей катували. За словами Федорова, окупанти грали у добрих і злих поліцейських. Хтось намагався втиратись у довіру, хтось залякував. Все це тривало з п'ятниці до понеділка.

У понеділок зі зв'язаними руками та мішком на голові Федорова нібито повезли на обмін. Йому сказали, що він буде у Василівці, але після години їзди мер зрозумів, що вони їдуть не туди. З'ясувалося, що його відвозили під Маріуполь і намагалися там зробити обмін. Проте нічого не сталося. Окупанти сказали Федорову, нібито обміну не буде, оскільки українська сторона відмовляється приймати його.

Федорова повернули до камери. Добу до нього знову ніхто не приходив. Психологічно Івану Федорову було дуже складно.

У середу близько четвертої вечора до камери зайшов конвоїр, зв'язав руки і мовчки повів у машину. Потім Федорову сказали, що везуть на обмін, але він у це погано вірив.

- Ми приїжджаємо до Василівки реально швидко. А лінія фронту тоді була не у Василівці, а Кам'янському. Село за 10 кілометрів від Василівки. І виходить, що до Василівки ми доїхали дуже швидко, а від Василівки до Кам'янської години 1,5-2. Це був перший обмін та кардинальна недовіра один до одного. Артилерія наша спрямована в їхній бік, артилерія їхня спрямована в наш бік, – каже Федоров.

У результаті все вийшло. Мера Мелітополя поміняли на дев'ять російських солдатів. Федоров їх бачив і сказав, що вони були схожі на підлітків.

Будьте в курсі останніх новин – підписуйтесь на наші сторінки в Instagram, Viber і Facebook.  Також ви можете знайти попутників або водіїв в чаті "Запоріжжя, підвези" або просто поспілкуватися на будь-які теми в Viber–чаті.