29-річний Микола з позивним "Яструб" зміг відбити напад ворожої ДРГ та врятувати побратима. Зараз герой лікується і планує після одужання повернутися у стрій.
Микола родом із Марганця Дніпропетровської області. Він прийшов на службу до Національної гвардії ще 2015 року. Після 10 місяців термінової служби юнак підписав контракт і сьогодні він уже головний сержант. 5 років він прослужив у роті розвідки, а потім перевели до оперативно-чергової частини. Там його й застало 24 лютого. Він одразу попросився на передову, де став командиром відділення. Про це повідомляє Південне оперативно-територіальне об’єднання Національної гвардії України.
Зараз все найоперативніше у нашому Telegram-каналі. Підписуйтесь, щоб бути в курсі найважливішої інформації
Боєць захищає Україну під Запоріжжям, у районі активних ворожих обстрілів. На момент бойового зіткнення чергував на посаді спостереження.
Гвардійці змогли знайти на радіостанції частоту, де спілкувався ворог і постійно слухали розмови росіян. Спочатку цікавої інформації не траплялося, але врешті-решт бійцям пощастило.
- Одного разу почули, що кацапи мають намір кудись висуватися і брати із собою протитанкові "мухи". Ми ще з одним бійцем-розвідником якраз перебували на посаді спостереження, коли чітко почули голоси та пішли назустріч їм, – розповідає Микола.
Розвідник ішов першим, сам Микола прикривав його, тримаючись за густою лісовою смугою. Раптом Микола почув, що його побратим закричав: "Стій! Хто ви такі?!". Росіяни кричали у відповідь, вимагаючи покласти зброю. Напарник нахилився ніби для того, щоб виконати ворожий наказ і в цей момент, коли було звільнено лінію вогню, з хащі метрів за десять від ворога вискочив Микола – і відразу відкрив вогонь. Тим самим він надав товаришеві шанс безпечно відійти.
- Коли напарник відходив, куля потрапила до його пістолета. Фактично зброя врятувала йому життя, хоча зазвичай вона життя забирає, - дивується "Яструб".
Після хвилини бою гвардієць отримав тяжке поранення у плече. Автомат випав у нього з рук.
- Мені довелося залягти під земляним насипом поряд. Лежав і не знав, що з моїми бійцями, що робить ворог. Тим часом рашисти закидали мене гранатами. Я нарахував близько десятка вибухів РГД, бачив, як деякі з них розривалися за два метри. Це якесь диво, що мене не розірвало, – здивовано згадує Микола.
Згодом з'ясувалося, що Микола зумів поранити одного ворога і вбив ще одного. Росіяни відступили, кинувши зброю та речі.
- Сьогодні зі мною все добре, рідні поряд. Лікарі кажуть, що за кілька місяців я знову буду в строю. І обов'язково повернуся, щоб продовжити бити ворога, – повний оптимізму та бадьорості завершив свою розповідь "Яструб".