Україна готується до можливих найскладніших сценаріїв для роботи інтернету та мобільного зв'язку на тлі російських ударів по телекомунікаційній інфраструктурі. Прем'єр-міністр Сергій Корецький заявив, що загроза для цифрової інфраструктури зберігається, тому держава використовує одразу кілька способів її захисту.
За словами прем'єра під час телемарафону новин, частину обладнання можуть розміщувати під землею, частину цифрових даних переносити у хмарні сховища, а окремі системи — фізично переміщувати за межі України. Конкретний варіант залежить від особливостей певної інфраструктури, а деякі об'єкти можуть використовувати одразу кілька рівнів резервування.
Зараз все найоперативніше у нашому Telegram-каналі. Підписуйтесь, щоб бути в курсі найважливішої інформації
Заява пролунала після серії російських атак на дата-центри та інші об'єкти зв'язку в Києві. Наслідки цих ударів уже відчули звичайні користувачі: після атаки 23 вересня проблеми з доступом до інтернету виникли приблизно у 100 тисяч домогосподарств у Києві та області.
Що сказав прем'єр про загрозу для інтернету
Сергій Корецький розповів про ситуацію в інтерв'ю програмі «ТСН.Тиждень», відповідаючи на запитання про можливість масштабної втрати інтернету в Україні. За його словами, питання захисту дата-центрів і мобільного зв'язку обговорювали на засіданні Ставки Верховного Головнокомандувача.
- Загроза є по всій інфраструктурі. Була, є і буде до завершення війни, — заявив Корецький.
Прем'єр також пояснив, що уряд не розраховує на один спосіб захисту цифрової інфраструктури. Частину систем можна захищати фізично, частину переносити у хмарні середовища, а окремі ресурси — розміщувати за межами України.
За його словами, різні варіанти можуть комбінуватися. «Щось має бути під землею, щось повинно бути в "хмарі", щось повинно бути за кордоном, щось повинно бути мікс, а щось — всі три одночасно», — пояснив прем'єр.
Примітка редактора: дата-центр — спеціально обладнаний об'єкт, де розміщуються сервери, мережеве обладнання та інші системи для зберігання й обробки даних та роботи цифрових сервісів.
Водночас із заяви Корецького не випливає, що Україна обов'язково залишиться без інтернету. Йдеться про підготовку до найгіршого сценарію та створення резервних варіантів роботи інфраструктури.
Чому питання стало актуальним саме зараз
У вересні російські війська завдали кількох ударів по об'єктах, пов'язаних із роботою українського інтернету та телекомунікацій.
23 вересня внаслідок російської атаки був пошкоджений один зі столичних дата-центрів, де розміщувалося вузлове обладнання інтернет-провайдера UTELS. Через пошкодження обладнання проблеми з доступом до інтернету виникли приблизно у 100 тисяч домогосподарств у Києві та області. Про це повідомило Міністерство цифрової трансформації.
Після цієї атаки про перебої також повідомляли інші провайдери. Серед об'єктів, які постраждали або зазнали пошкоджень, називалися інфраструктура «Павутини», MiroHost, KIEVNET, «Домонет» та FAUST. Окремо було пошкоджено дата-центр КВЦ «Парковий».
24 вересня повідомлялося про знищення дата-центру, у якому були розміщені потужності хостинг-провайдера MiroHost. А вже 25 вересня внаслідок нової атаки було пошкоджено дата-центр телекомунікаційної компанії «Датагруп».
Приклад «Датагруп» показав, навіщо потрібне резервування. Компанія заявила, що її працівники не постраждали, клієнтські дані збережені, а сервіси після пошкодження основного дата-центру продовжили працювати з резервних майданчиків.
Примітка редактора: резервний майданчик — додаткове місце або інфраструктура, на яку можна перенести роботу цифрових систем у разі пошкодження основного об'єкта.
Тобто фізичне пошкодження одного дата-центру не обов'язково означає одночасне припинення роботи всіх сервісів, якщо компанія заздалегідь створила резервну інфраструктуру. Саме на такі підходи, за словами прем'єра, держава планує спиратися і надалі.
Що вже вирішили на рівні держави
Питання захисту цифрової інфраструктури окремо розглядали 25 вересня на засіданні Ставки Верховного Головнокомандувача. Президент Володимир Зеленський повідомив, що під час засідання ухвалили додаткові рішення для захисту та гарантування безперервної роботи дата-центрів та інших об'єктів, критично важливих для сфери зв'язку.
Це рішення ухвалили після атак на об'єкти телекомунікаційної інфраструктури. Водночас деталі конкретних заходів із міркувань безпеки публічно не розкривалися. Відомо лише, що йдеться про додатковий захист дата-центрів та інших критично важливих об'єктів зв'язку.
Таким чином, зараз паралельно працюють два напрямки. Перший — фізичний захист об'єктів, зокрема розміщення частини обладнання у захищених місцях. Другий — створення резервів, завдяки яким цифрові сервіси можуть продовжити роботу навіть після пошкодження одного з об'єктів.
Для звичайних користувачів це означає, що можливі локальні або регіональні перебої з інтернетом у разі пошкодження мережевого обладнання чи дата-центрів. Водночас наявність резервних майданчиків та розподіленої інфраструктури дозволяє операторам відновлювати роботу окремих сервісів без очікування повного відновлення пошкодженого об'єкта.
Показовою стала ситуація після атаки 23 вересня: проблеми зі зв'язком виникли у значної кількості користувачів, однак мова йшла саме про перебої в окремих мережах і районах, а не про повне припинення роботи інтернету в усій країні.
Уряд при цьому готується саме до найскладнішого варіанту розвитку подій. Корецький наголосив, що універсальної схеми для всіх цифрових об'єктів немає: частину систем потрібно захищати фізично, частину дублювати у хмарі, частину — розміщувати за кордоном, а для окремих критичних ресурсів можуть застосовуватися всі ці рішення одночасно.
Тому заява прем'єра стосується передусім підготовки державної та приватної цифрової інфраструктури до можливих нових атак. Вона не означає оголошення про майбутнє повне відключення інтернету в Україні.