Після вдалого контрнаступу ЗСУ російські військові вирішили масово атакувати критично важливі для мирного населення об'єкти інфраструктури. Вони вже атакували ТЕЦ, залишивши на кілька годин без світла та води сотні тисяч українців. Вчора ракети запустили по гідроспоруді у Кривому Розі, через що місто частково затопило. Багато запорожців почали ще більше перейматися тим, що буде, якщо окупанти вдарять по греблі ДніпроГЕС.
Що відбувається, коли руйнується гребля
Експерт з екологічного моніторингу Максим Сорока у статті для сайту "Рубрика" прирівняв наслідки прориву будь-якої греблі з наслідками ядерної бомби.
Греблі стримують величезну масу води. Якщо один кубометр води важить тонну, то греблі стримують мільйони таких тон. З фізики пам'ятаємо, що сила – це маса, помножена на прискорення.
- І коли ця маса набирає швидкість, ми маємо силу в тисячі кілотонн, і цих сил достатньо, щоб руйнувати бетон. Руйнівні наслідки стають катастрофічними, – пояснив Максим Сорока.
За його словами, у першій зоні затоплення вода змітає все – і будинки, і бетонні споруди, і будь-які укріплення. Цю зону називають "зоною катастрофічного затоплення". Тут можуть гинути люди, тварини, рослини.
У другій зоні – "зоні часткового затоплення" – також тяжкі наслідки. На своєму шляху вода забруднюється хімічними речовинами від промислових підприємств, змішується з проточними водами. Наприклад, заливаючи машину, вода відразу ж "промиває" її від масел і палива, а потім розносить це скрізь, де тече. У харчових складах, у льохах через воду починається процес гнилі, поширення грибка. Тобто у другій зоні буде "відкладена" екологічна шкода.
Зараз все найоперативніше у нашому Telegram-каналі. Підписуйтесь, щоб бути в курсі найважливішої інформації
Чи важко зруйнувати греблю ДніпроГЄС
Зруйнувати греблю дуже важко. Експерт Максим Морока розповідає, що в основному греблі проектувалися в період "Холодної війни" та інженери готувалися до різних сценаріїв, у тому числі і до ракетних ударів, і до падіння літака на споруди.
За даними істориків, минулого століття, щоб підірвати частину греблі, радянській армії знадобилося 20 тонн вибухівки.
Ракетними ударами таку споруду зруйнувати складно. Для прикладу можна навести Антонівський міст у Херсонській області, який ЗСУ атакував дуже багато разів, щоб ним не могли їздити окупанти.
Але уточнимо, що гребля ДніпроГЕС може бути під загрозою, якщо прорве греблю Кременчуцького водосховища. За даними із сайту Запорізької районної держадміністрації, у такому разі за 6 годин 18 хвилин хвиля дійде до греблі Дніпровської ГЕС. За 20 годин вода дійде до рівня прориву – тобто 53 метрів. У такому разі Дніпровська ГЕС зруйнується і розпочнеться затоплення нижнього б'єфу району по Каховському водосховищу.
Що буде, якщо греблю ДніпроГЕС все ж таки прорве
До "зони катастрофічного затоплення" у такому разі потрапляють частково території Вознесенівського, Дніпровського, Комунарського та Олександрівського районів міста Запоріжжя.
На сайті міськради Запоріжжя є список адрес, які потрапляють до зони катастрофічного затоплення:
За даними із сайту Запорізької районної держадміністрації, підйом води в деяких місцях зони катастрофічного затоплення досягне 8-12 метрів і утримуватиметься від 4 до 7 годин з наступним спадом рівнів води протягом 2-4 діб. Уточнимо, 12 метрів – це приблизно 4-5 поверх.
Що робити людям, якщо греблю прорве?
По-перше, треба постаратися не панікувати. У Запоріжжі спецслужби проходили навчання щодо таких ситуацій, алгоритм дій є. Потрібно діяти так, як повідомлять рятувальники, поліція чи органи влади.
Якщо ви заздалегідь знаєте, що може бути затоплення:
- уточніть, чи потрапляє ваш район у зону катастрофічного затоплення (адреси ми вказали вище);
- дізнайтеся, де поруч із вашим житлом є височина і як туди найшвидше дістатися;
- вивчіть самі та ознайомте членів сім'ї з правилами поведінки під час затоплення місцевості.
Якщо ви отримали інформацію про загрозу затоплення та евакуацію:
- у встановленому порядку виходьте чи виїжджайте з небезпечної зони до призначеного безпечного району або на високі ділянки місцевості;
- беріть з собою документи, коштовності, предмети першої необхідності, запас продуктів харчування на 2-3 дні;
- ті речі, які потрібно зберегти від затоплення, але неможливо взяти з собою, перенесіть на верхні поверхи будинку чи горище;
- перед виходом із будинку вимкніть електропостачання, воду, газ;
- підніміться на верхні поверхи, якщо неможливо евакуюватись. Якщо будинок одноповерховий - займіть горищні приміщення. Можна залізти на дерево, дахи. Залишайтеся там до прибуття допомоги;
- потрапивши у воду – знімайте з себе важкий одяг та взуття. Знайдіть поблизу предмети, які ми могли допомогти втриматися на плаву;
- сигналізуйте рятувальникам, щоб вони швидше вас знайшли.
Якщо вода вже зійшла:
- переконайтеся, що в нашому житлі не отримало жодних пошкоджень і немає загрози обвалу;
- подивіться, чи є провали в домі та навколо нього, чи немає небезпечних уламків та сміття;
- просушіть будинок (затоплені підвалу сушіть поетапно, з розрахунку 1/3 обсягу води на добу);
- проведіть ретельне очищення та дезінфекцію забрудненого посуду та домашніх речей;
- не користуйтеся електромережею до повного осушення будинку, електроприладами можна користуватися тільки після їх ретельного просушування;
- обов'язково кип'ятіть питну воду. Не їжте продукти та консервацію, яка була затоплена та отримала пошкодження.
Що було, коли підірвали греблю ДніпроГЕС у 1941 та 1943 році
Під час Другої світової війни у липні 1941 року підрозділи радянської армії відступали на Лівобережжя та переключили генератори ДніпроГЕСу на самоспалення. 18 серпня ГЕС працювала на повному навантаженні. Під час відступу радянські війська вирішили, що обладнання треба вивести з ладу, щоб не дати німцям користуватися ДніпроГЕСом, а вони вирішили підірвати саму греблю. Для цього туди доставили, за даними істориків, 20 тонн вибухівки.
За інформацією з наукової роботи доктора наук з державного управління та доцента Зелінського, тоді німецькі війська були ще на правому березі Дніпра, в районі Нікополя та Кривого Рогу. Хоча є й інші відомості, що противник був уже на Хортиці, де почалися бої.
Про запланований вибух Дніпровської дамби нікого не попередили ні на самій дамбі, якою у цей час рухалися військові транспортні колони та війська, що відходили на лівий берег Дніпра, ні населення та установи міста Запоріжжя. Не попередили й тодішні військові частини, що були розташовані вниз від Запоріжжя у дніпровських плавнях.
За документами вдалося точно визначити час підриву греблі – це було близько 20:00-20:30 18 серпня 1941 року. Зруйновано було ДніпроГЕС, греблі, залізничний міст через Дніпро. Військові колони та люди, які на той час рухалися дамбою, загинули.
У частині греблі утворилася величезна дірка і через неї пройшло активне скидання води. У результаті затопило велику зону в нижній течії Дніпра. Хвиля була гігантською і вона змила кілька ворожих переправ, затопила багато фашистських підрозділів. Однак на "своїх" та "чужих" вода людей не поділяла. За даними наукової роботи Зелінського, хвиля води була майже 13-метрова. Вона залила все на своєму шляху – усю нижню частину Запоріжжя, склади, десятки суден із судновими командами. Точної кількості загиблих серед мирного населення та радянських солдатів немає. Історики наводили цифри від 20 до 100 тисяч загиблих. Німецьке командування тоді оцінювало свої втрати у 1500 осіб.
Восени 1943 року під час відступу вже німці підірвали греблю ДніпроГЕС. Але план повного знищення не вдався – радянські сапери та розвідники змогли пошкодити частину дротів до детонаторів.
відео: Captain Vaticano