У полоні у росіян військові медпрацівниці з Бердянська: одна з них вагітна

У полоні у росіян військові медпрацівниці з Бердянська: одна з них вагітна || - фото: youtube.com Факти ICTV

Вже більше трьох місяців у полоні у росіян дві медпрацівниці з Бердянська. Одна з них – на сьомому місяці вагітності.

Фотографії 82 полонених жінок-медиків опублікували у пропагандистських каналах у липні. Всі вони були взяті в полон у Маріуполі, де до цього два місяці рятували життя військових та цивільних. Серед полонених – дві жінки-медика, які до повномасштабного вторгнення жили та несли медичну службу в Бердянську, пише Приморка.City.

Зараз все найоперативніше у нашому Telegram-каналі. Підписуйтесь, щоб бути в курсі найважливішої інформації

Окупанти тримають у полоні Мар'яну Мамонову – капітана медичної служби, лікаря. Вона навчалася у Тернопільському медуніверситеті, після чого у Київській Військовій Академії. Після цього її відправили до Бердянська, де вона працювала три роки і стала медичним офіцером. Вона дуже часто була у найбільш завантажених шпиталях, де рятувала життя військовим. На початку квітня Мар'яна потрапила в полон на заводі імені Ілліча у Маріуполі. Відомо, що наразі жінка вже на сьомому місяці вагітності.

Як розповів родич однієї з полонених Андрій Кривцов, якщо Мар'яна народить у в'язниці, то її дитину заберуть та відправлять до дитячого будинку.

- Я звертаюся до всіх правозахисних організацій, всіх жіночих, дитячих організацій. До вас усіх – якщо у вас є знайомі, друзі будь-хто – приверне їх до цього. Що більше організацій братимуть участь у цьому, то швидше вдасться врятувати людей. Військові медики не комбатанти. Їх мають відпустити, – написав Андрій Кривцов.

Також у полоні старша медсестра поліклініки 555-го шпиталю Валентина Пащенко. Вона навчалася у Бердянському медколеджі, а потім до Маріуполя поїхала працювати до другої міської лікарні. Валентина має сестру-двійняшку. Вони важко переносили розлуку, тому Валя пішла зрештою служити в той же шпиталь, де працювала сестра.

- Їй дуже подобалося працювати, вона любила свою справу. Тому коли 16 березня (коли розбомбили госпіталь) постало питання, що робити, вона ні на хвилину не замислюючись пішла до бункеру заводу Азовсталь (як вона говорила, що дуже потрібна там). Нині у полоні в Оленівці. На неї дуже чекає вдома трирічна дочка, чоловік, сестра, мати. І всі рідні, – розповідає мати Валентини.

Последние новости