Цьогорічний жовтень, як і завжди, розпочався щирими букетами квітів, словами віншування, подяки всім працівникам найшляхетнішої галузі – освіти, людям, які зберігають, примножують та передають у спадок новим поколінням не лише знання і досвід, а й найкращі надбання нашого народу в культурі та духовності. І цими святковими днями ми спілкувалися з яскравою представницею цієї інтелектуально-творчої громади – Інною Пенчук.
Інна Пенчук – доктор наук із соціальних комунікацій, завідувач кафедри реклами та зв’язків із громадськістю, засновник Першої дитячої телешколи, учасник благодійного проекту "Я допомагаю дітям", діючий медіатренер.
З 2011 року – член експертної групи з медіаосвіти в Запорізькому регіоні. Є членом робочої групи в Нацраді з питань ТБ і РМ з регулювання законодавства щодо дитячого ТБ в Україні (2012 рік). Автор книги "Телебачення для дітей в Україні" (2012), а також понад 100 наукових публікацій, присвячених формуванню національної свідомості молоді засобами масової інформації і комунікації. Нині – кандидат у народні депутати по 74 округу.
Активності Інни Пенчук можуть позаздрити не лише колеги, а й багато нинішніх студентів та громад. Працюючи в освітянській галузі, вона зуміла не лише досягти високих результатів у цій царині, а й заснувати Першу дитячу телешколу й втілити в життя багато успішних медіаосвітніх та суспільно значущих проектів для молоді. І зупинятися на досягнутому Інна не збирається.
- Пані Інно, по-перше, дозвольте привітати Вас із професійним святом, побажати натхнення, гармонії та, традиційно, здібних студентів! А, по-друге, як фахівець вищої школи "намалюйте" образ сучасного ідеального викладача вишу, які б якості були б "на першому плані" портрету?
- Щиро дякую за привітання! І за цікаве запитання…Вислів Вільяма Артура Уорда надзвичайно тонко передає всі "фарби того портрету, який би я намалювала": "Хороший учитель пояснює. Видатний вчитель показує. Великий учитель надихає". Ідеальний викладач – це людина, що має величезний життєвий досвід та глибокі, усвідомлені знання зі своєї дисципліни, який дійсно захоплюється і любить те, чим він займається, а це одразу помітно студентам. Він має бути креативним, лекції мають бути неповторними, насиченими реальними переживаннями, пропущеними через себе, прикладами та практичними порадами. Бо як можна пробудити бажання цікавитись чимось, коли сам не віриш у те, що робиш? Не менш важливою є здатність у доступній формі донести власні думки студентам, надати ґрунтовну базу знань, а потім – максимально можливе поле творчості, вільної інтерпретації. На підтримку цієї тези варто згадати слова Річарда Олдінгтона: "Все, що може зробити вчитель, – це вказати шлях". Пробуджувати і задовольняти цікавість, допомагати людині ставати кращою – ось, на мою думку, основне призначення всіх освітян.
- Дякую! Те, із яким натхненням Ви розповідаєте про освітянську роботу, ті численні квіти та листівки, що прикрашають Вашу кафедру напередодні свята, свідчать про те, що Ви намагаєтесь максимально наблизитись до образу сучасного ідеального викладача вишу. Однією з названих рис Ви назвали щедрість викладача на практичні поради, його власний професійний досвід. Чи допомагає Вам у викладанні Ваша телевізійна кар’єра?
- Більшість дисциплін, що я викладаю, пов’язані зі сферою моїх наукових інтересів – дитячим телебаченням в Україні. З 2007 року я є автором і ведучою телевізійних проектів "Маленькі дорослі" та "Арифметика комфорту" на телеканалі "ТВ ГОЛД". Безумовно, обізнаність із тонкощами телекухні, безпосередня участь у всьому механізмі створення телепрограм дає можливість надати заняттям прикладний характер. До того ж, наш телеканал є чудовою та надійною медіаплатформою для проходження практики студентів та партнером у реалізації медіаосвітніх проектів для меншої за віком аудиторії.
- Інно Леонідівно, мова йдеться про Першу дитячу телешколу, засновником якої є Ви? Розкажіть, будь ласка, про Ваші з телешколяриками перемоги і здобутки?
- Так, зокрема і про цей проект у тому числі. У нашій телешколі кожна дитина набуває навичок комунікабельності, впевненості у собі, досвіду у телевізійній журналістиці, пробує себе як тележурналіст і телеведучий, оволодіває навичками акторської майстерності. Ідея створити таку Школу народилася під час написання моєї докторської дисертації, тема якої повною мірою відображала моє світовідчуття – дитяче телебачення. Хотілося створити щось добре, повчальне, просвітницьке, пізнавальне, розважальне та навчальне. Аналогів нашої школи немає не тільки в Запоріжжі, але й в Україні. Існують лише телестудії, що запрошують дітей взяти участь у зйомках, пояснюють їм особливості створення програм, а ось повноцінного навчального курсу, розрахованого на всі вікові групи дітей, адаптованого для дитячого сприйняття, з можливістю виходу кожної дитини в ефір – до нас не було.
Ми пишаємося нашими перемогами, оскільки вони є свідченням нашої плідної співпраці: Гран-прі на Міжнародному дитячому медіафестивалі, в якому брали участь колективи України, Америки, Болгарії, Молдови, Росії; І місце на ХІІ Міжнародному відкритому творчому конкурсі журналістів "Срібне перо"; більше 280 програм "Маленькі дорослі" в ефірі телеканалу "ТВ ГОЛД", 140 скетчів та єралашів, 10 соціальних роликів на злободенні суспільні проблеми, наприклад "Діти України – проти війни!", проект на підтримку сліпих діток, благодійного фонду "Патріот Запоріжжя" тощо.
- Вражаючий список перемог "маленьких теледорослих" на чолі з креативною натхненницею. А які ж плани у Вашої творчої команди на майбутнє?
- У найближчих планах – екскурсії на телеканали "Новий" та "1+1". Плануємо акредитувати старшу групу як журналістів у Європарламент (перша в Україні дитяча журналістська делегація), формуємо групу для навчання в Акторській школі в Голівуді за ліцензованою програмою "Паспорт в Голівуд". А загалом основне серце відповіді криється у Вашому питанні – плани нашої творчої команди! Саме створення та праця єдиного творчого механізму, команди партнерів, на яку можна покластися, в якій кожен – запорука успіху, – найголовніша "заповідь", на мою думку, будь-якої справи, і нашої зокрема. У нас на кафедрі Ви можете побачити безліч дипломів, грамот, нагород як викладачів, так і студентів – і кожен із нас вважає їх результатом спільної плідної праці!
- Така важлива риса, як робота в команді, допомагає організувати і родинний побут? Чи вдома інші пріоритети? І загалом, чи залишається час на спілкування із рідними?
- Щодо першого питання, то однозначна відповідь – так, оскільки найцінніша команда життя кожної людини, без підтримки якої навряд можна було б говорити про реалізацію будь-яких проектів – є родина. Мої батьки, чоловік, синочок, родина моєї сестри – це джерело мого натхнення, фізичних та духовних сил. На жаль, часто, дійсно, відчуваю, що не приділяю достатньої уваги близьким, але вони ставляться до цього з розумінням, я відчуваю їх підтримку. Родинні цінності на сьогодні не завжди є домінуючими в ієрархії моральної піраміди, та, на моє глибоке переконання, їх відродження є першорядним завданням не лише на громадському, а й на державному рівні, оскільки вони включають багато різних аспектів: повагу до старшого покоління, налагодження стосунків довіри з дітьми, питання виховання та ін.
- Сподіваємося, що всі Ваші роздуми із цього приводу знайдуть своє втілення в найближчому майбутньому, оскільки ми всі зараз на порозі великих змін: і кожна родина, і держава в цілому. Переживаючи непрості часи, кожен із нас все одно малює в уяві прекрасне "місто майбутнього". Мабуть, із такими думками Ви створювали проект "Місто майбутнього"? Яка мета цього заходу?
- Мені пощастило бути координатором таких регіональних громадсько- культурних заходів, як щорічні фестивалі для молоді "Місто майбутнього" і "Медіавесна".
Наприклад, "Медіавесна" об’єднала креативну молодь, яка створювала анімації, репортажі, соціальні реклами і плакати, друковані та електронні журнали, відеофільми, авторські блоги, вікі-проекти та багато інших цікавинок на актуальні теми сьогодення, аби перемогти в конкурсній програмі, заявити про свій колектив, оскільки фестиваль зібрав повну залу людей із різних мальовничих куточків України.
А ось "Місто майбутнього" – унікальний, перший Обласний конкурс графіті, захід, який "оживив" обрану в місті локацію біля стадіону "Локомотив" не просто професійними малюнками, а посланнями дітей у майбутнє, і став рекламним брендом цієї території, а наступні зустрічі, сподіваюся, зроблять такі графічні "написи у майбутнє" – візитівкою міста Запоріжжя та дадуть можливість талановитим обдарованим дітлахам заявити про себе!
- Пані Інно, сьогодні кожен українець відчуває себе учасником державних, політичних подій, проте більшість формує свою точку зору, спираючись лише на інформацію, що лунає з екранів телебачення. Ви цього року пройшли стажування в країнах ЄС в межах Інституту європейської політики. Що Вам це дало?
- Дійсно, сьогодні, на жаль, ми часто спостерігаємо маніпуляційні технології у ЗМІ, інформаційні війни, що призводять до дезорієнтування пересічних громадян в оцінці подій. Інститут політичної освіти цього року оголосив набір учасників у Майстерню європейської політики, і я із задоволенням і великими надіями взяла участь у цьому проекті. У його рамках відбувалися освітні, практичні та дискусійні заходи, що були покликані сформувати з учасників сучасних європейських політичних лідерів у майбутньому, які володітимуть новітніми демократичними підходами до врядування та ведення політичної діяльності. Головними темами Майстерні були: європейські норми, стандарти, цінності; зміст ключових внутрішніх реформ, необхідних Україні: децентралізація, адміністративно-територіальний устрій, судова система, правоохоронні органи, енергоефективність, податки, антикорупційна діяльність тощо; механізми формування політичного лідера європейського зразка; реалізація практичних політичних проектів в українських умовах. Для мене це стало не просто безцінним досвідом, а поштовхом для спроби вирішення правових, економічних, політичних питань на рівні нашого міста із поєднанням академічних та практичних підходів.
- Шановна Інно Леонідівно, дуже дякуємо за спілкування: інтелектуальне, динамічне, по-справжньому демократичне та, головне, щире! Спадають на думку слова російського філософа Миколи Бердяєва: "Творчість – перехід із небуття в буття через акт свободи". Ви – приклад вільної, сильної особистості, справжньої жінки та професіонала своєї справи! Щиро бажаємо Вам таких самих світлих людей і світлих подій, які творять гармонійний простір буття, нову позитивну реальність.
- Спасибі Вам за можливість поділитися своїми мріями, планами із людьми та запросити всіх небайдужих до співпраці в реалізації добрих починань! І впевнена, що саме такі особистості, як ви, мають іти в політику і змінювати наше життя на краще!
Інтерв’ю брала В.Ковпак